Серед науковців останнім часом набув поширення термін «ефект Ґолума», що характеризує токсичну власницьку поведінку та прагнення монополізувати ресурси і окремі теми для досліджень з боку старших наукових співробітників.

Опитування, проведене на цю тему науковцями з Німецького центру інтегративних досліджень біорізноманіття у Лейпцигу демонструє, що більшість респондентів, що були екологами, визнали, що відчули на собі токсичну поведінку старших наукових дослідників та власних керівників. 

У опитуванні взяли участь 563 науковці-екологи з 64 країн. За результатами, 44% респондентів заявили, що відчули на собі «ефект Ґолума» з боку старших науковців, який проявлявся у відмові ділитись даними або ресурсами для проведення досліджень, а також приховуванні наукових методик з метою унеможливлення проведення аналогічних досліджень. З них 18% багаторазово відчували його. Особливо «ефект Ґолума» проявлявся у відношенні до науковців, які знаходяться на початку власної кар’єри. 

При цьому 46% респондентів зазначили, що токсичну поведінку демонстрував більш провідний науковець, а 35% — вказали, що відчували «ефект Ґолума» з боку власного наукового керівника. 

Провідні дослідники, члени груп, керівники та конкуруючі групи часто перешкоджали плануванню досліджень, підготовці рукописів та проведенню польових досліджень. В результаті понад дві третини респондентів заявили про проблеми в кар’єрі, включно із відмовою від досліджень, зміною наукових установ або покиданням академії чи завершенням наукової діяльності. Не менше 20% респондентів визнали, що поводяться таким чином через надзвичайно високу конкуренцію, страх поступитись та обмеженість ресурсів.  

Серед тих, хто відчув на собі «ефект Ґолума», 54% респондентів заявили, що це сталося під час їх навчання в докторантурі, 32% — під час навчання в магістратурі, 31% — були постдокторантами і 27% — студентами. Але незалежні дослідники, старші наукові співробітники і навіть професори також зазнали впливу цього ефекту. 

Creators – Агенція з міжнародного PR для технологічних та B2B компаній

PR для компаній та їх лідерів
Організація інтерв’ю в медіа, подкастах, виступи на конференціях
Європа, Азія, Америка

Дізнатись деталі

Окрім цього дослідники відзначають поширені випадки крадіжки наукових ідей або підриву зусиль з проведення певних досліджень. Інших витіснили з їхніх власних напрямків досліджень старші науковці, які монополізували місця дослідження, зразки чи теми. До того ж, чимала кількість дослідників вважають окремі місця відбору проб у рамках того чи іншого дослідження власними територіями і не дозволяють іншим науковцям досліджувати окремі організми або середовища.

Ключовою причиною поширеного прояву «ефекту Ґолума» серед науковців дослідники вважають надзвичайну конкуренцію у академічному середовищі. Обмеженість фінансування досліджень та обмежені можливості для кар’єри створили середовище, яке існує за принципом «публікуйся або облиш це». На науковців здійснюється постійний тиск з метою забезпечення ресурсів, створення статей та власного простору в агресивному та токсичному науковому середовищі. 

Подібні дії та привласнення, зрештою, підривають ідеали спільної та відкритої науки, пригнічуючи різні точки зору та генерацію знань, витрачаючи зусилля на непотрібне дублювання, уповільнюючи темпи наукового прогресу та потенційно затримуючи критичні прориви. Для вирішення проблеми дослідники пропонують широке обговорення впливу та наслідків від «ефекту Ґолума». Також вони підтримують ідею реформування культури в академічному середовищі, просуваючи практику відкритої науки і підзвітності, а також надання підтримки дослідникам-початківцям. 

«Невпевнені у правдивості»: MIT відкликав статтю про переваги ШІ у наукових дослідженнях

СпецпроєктиЯк купити кондиціонер з установкою в Києві та не потрапити на приховані витрати. Покрокова інструкціяЯк інвестувати в комерційні квадратні метри без ремонту, проблем з орендарями і ризиків: рішення від Standard One

Результати дослідження опубліковані у журналі One Earth

Джерело: Nature

Джерело